Про відбитки пальців як ключ.

Існує досить популярна ідея використовувати відбитки пальців як ключ для доступу до комп'ютера, телефону чи просто для того, щоб потрапити в приміщення. Дуже зручно: приклав палець до зчитувача і двері відчинились. Такий ключ завжди з собою, він унікальний для кожної людини, а значить, можна легко визначити, яка людина хоче відчинити двері (скористатись телефоном, комп'ютером чи, наприклад, автомобілем).
От тільки в такого ключа є одна досить очевидна проблема, але чомусь про неї рідко згадують.

Щоб чітко це зрозуміти, давайте порівняємо відбиток пальця із звичайним ключем від механічного замка.
Ключ від звичайного замка - це, як правило, металева пластина з рядом заглиблень (вирізів). Замок влаштований так, що його може відкрити тільки ключ певної форми. З іншого боку, знаючи форму ключа, можна виготовити дублікат - інший ключ, який теж буде відкривати цей замок. Іншими словами, якщо форма ключа відома, то можна виготовити дублікат цього ключа. Виходить, що якщо Ви не хочете, щоб Ваш ключ підробили, потрібно тримати форму ключа в секреті.
Для відбиткав пальців "форма ключа" - це малюнок відбитків пальців. Але ж малюнок відбитків пальців просто неможливо тримати в секреті: ці відбитки залишаються на самих різних предметах, до яких торкалася людина. Виходить, що "секретний малюнок ключа" немождиво тримати в секреті, а значить, такий ключ можна підробити.

Насправді, майже любий замок можна зламати, і замок існує лише для того, щоб якомога сильніше ускладнити процес взлому. Очевидно, що чим цінніші речі охороняє замок, тим стійкіший до взлому має бути цей замок, і, як результат, процедура взлому буде більш затратною. І якщо вартість взлому перевищує вартість того, що в результаті цього взлому можна вкрасти, то можна вважати, що цінності надійно захищені.
Я не знаю, наскільки складно і дорого підробити відбиток пальця, знаючи малюнок. Мені здається, що, якщо занятись цим серйозно і потратити певну кількість часу, то підробити відбиток, який буде признаватись сканером, не так уже й важко. Тим більше, що в багатьох випадках можна придбати такий самий сканер, який потрібно взламати і тренуватись на ньому до того часу, поки не вийде.
Тому я не став би довіряти замку, ключ до якого - відбиток пальця, щось дійсно цінне. Але для багатьох побутових потреб такого захисту цілком досить.

2 листопада 2013 року. Київ, біля метро Житомирська.

Особливо сподобався умивальник.

А це нова велосипедна доріжка.

Про "ПДВ"

Чомусь, коли говорять про податки, часто забувають про так званий "ПДВ". Але саме "ПДВ" є найбільш відчутним податком для більшості людей. Коли людина щось купує в магазині, вона платить додатково 20% податку. При кожній покупці. Виходить, якщо людина отримує зарплату, скажімо, 5000 гривень (в касі, в конверті або просто Вася заплатив Петі за те, що Петя допомагав копать картоплю), то ця людина заплптить 1000 гривень податку, купуючи продукти, одяг, білети на автобус чи що-небудь ще. Якщо пенсіонер отримує пенсію 1000 гривень, то він, потративши пенсію, заплатить 200 гривень державі. Якщо прикинути, скільки грошей витрачається за місяць всіма жителями України - досить велика сума виходить!

Інколи щось йде не так, як планувалося. Інколи в відповідальний момент підводять люди, речі, обставини. Наприклад, домовився Андрій зустрітися з Сергієм. А Сергій не прийшов. Не захотів виходити з дому в дощ. Звичайно, Андрій може сказати: «Сергій – безвідповідальна людина». Образитись на Сергія. Але мені здається, що на цю ситуацію варто подивитися трохи по-іншому: «Хіба я не знав, що Сергій – безвідповідальний? Чому ж я тоді в такій важливій справі так розраховував на нього? Ось те, що Я зробив неправильно. Іншим разом домовлюся зустрітися з Сергієм в нього дома, і взагалі, постараюсь, щоб результат не сильно залежав від Сергія.» Дуже часто, якщо щось або хтось підводить, то в такому розвитку подій є власна провина людини. Якщо, замість того, щоб звинувачувати обставини, спробувати розібратися, що я сам міг зробити інакше, щоб результат був кращий, то тоді людина буде навчатися і іншого разу в неї вийде все так, як треба, незважаючи на обставини.